Що таке девальвація: причини та наслідки

Незважаючи на те, що падіння гривні – постійний процес, що таке девальвація національної валюти знає далеко не кожен. Проте наслідки зниження вартості гривні по відношенню до світових розрахункових стандартів відчуваються повсякденно. Тому давайте детально розглянемо, що таке девальвація гривні, від чого вона залежить, наскільки впливає на наші купівельні можливості та як зберегти гроші від знецінення в умовах хронічної девальвації.

Що таке девальвація?

Простими словами, девальвація – це зниження вартості валюти (у нашому випадку – гривні), порівняно з нацвалютами інших країн. За орієнтир зазвичай беруться тверді (стійкі) світові валютні стандарти на кшталт долара, євро, фунта стерлінга, ієни тощо.

Як саме це виявляється. Наприклад, наприкінці 2021 року курс долара США до гривні складав 1 долар = 27 гривень. Сьогодні, навесні 2025 року, 1 долар = 41 гривня. Отже, за ці 3 роки щодо долара США наша нацвалюта впала більш як на 50%.

Розглянемо це з погляду платоспроможності. Якщо долар стає дорожчим, це прямо впливає на будь-який доларовий імпорт. Отже, товар вартістю 50 доларів, який на початок 2022 року ми могли купити за 1350 грн., сьогодні коштуватиме 2050 грн.

Зіставлення є дуже приблизним, оскільки на ціноутворення впливає цілий комплекс макроекономічних чинників. Але в цілому даний приклад цілком ясно ілюструє взаємозв'язок «девальвація = наслідки», серед яких – інфляція і всі «бонуси», що випливають з цього.

Чому виникає девальвація?

Падіння національної валюти - складний багатогранний процес, що залежить від багатьох факторів. У тому числі девальвація може бути штучною та використовуватися державою як інструмент регулювання економічних процесів.

Основні причини, чому відбувається девальвація:

• порушення торговельного балансу – якщо імпорт значно перевищує експорт, це веде до домінування іноземних грошових одиниць над гривнею, що може призвести до зниження її вартості через підвищення попиту на умовний долар чи євро;
• нестача запасів іноземної валюти – якщо держава констатує нестачу іноземних грошових одиниць в обороті (виснаження валютних резервів), НБУ може штучно знизити курс гривні для відновлення валютного балансу;
• падіння вартості стратегічної сировини – якщо економіка країни залежить від певної сировини/товару, зміна вартості цих ресурсів на міжнародних ринках може позначитися на економіці держави, зокрема призвести до падіння нацвалюти;
• політична нестабільність у країні + зростання державного боргу – девальвація може бути наслідком відтоку іноземного капіталу з національного ринку через кризові та політичні чинники, що знижують довіру іноземних інвесторів.

Штучне зниження вартості нац. валюти можна використовувати й у благих цілях. Навіщо потрібна девальвація? Центробанк може спеціально зменшити курс гривні для стимуляції національного виробника. Мета в даному випадку – заміщення імпорту товарами національного виробника (за рахунок внутрішнього товару знижуються ціни на вітчизняному ринку, а також можна збільшити обсяги/доходи від експорту).

Різновиди девальвації

Через що відбувається девальвація, ми розглянули. Наразі кілька слів про те, як НБУ подає це населенню. Оскільки регулятором більшості економічних процесів у країні є НБУ, залежно від мотивів Центробанку можна виділити кілька форм зниження вартості нацвалюти.

Види девальвації:

1. Відкрита – класичний варіант, коли НБУ офіційно оголошує про зниження курсу гривні (мета у цьому випадку – зниження імпорту, стимуляція нац. виробника, підвищення експорту тощо);
2. Прихована – компетентні органи не афішують зниження курсу нацвалюти, девальвація відбувається поступово у уповільненому форматі (інфляція також відбувається поступово, гроші повільно знецінюються, старі грошові одиниці не вилучаються з обігу);
3. Контрольована – центральний банк повністю контролює процес, ініціація якого найчастіше має добрі наміри (нац. виробник зміцнює позиції, ціни стабілізуються рахунок внутрішньої продукції, експорт зростає, бюджет поповнюється).

У деяких випадках девальвація може набувати неконтрольованої форми (наприклад, внаслідок спекулятивних атак на національний валютний ринок, коли великий бізнес або політичні гравці починають масово продавати гривню з метою викликати нестабільність і змусити Центробанк утриматися від фіксації курсу – в результаті інвестори отримують комерційні вигоди від короткочасного валютного стрибка).

До яких проблем призводить девальвація?

У принципі більшість наших громадян живе в умовах недостатньої купівельної спроможності, тому про проблеми регулярного падіння гривні мало хто замислюється – це вже стало нормою. До того ж бізнес адаптується до постійного зростання цін, отже доходи населення також підвищуються, а проблему тимчасової нестачі готівки можна вирішити через кредит.

Наслідки девальвації:

• з одного боку - підвищення цін на імпортні товари, стимулювання внутрішнього виробництва, імпортозаміщення товарів (аналогами, виробленими всередині країни), підвищення експорту, наповнення бюджету;
• з іншого – зростання зовнішнього державного боргу, відтік інвестицій, зниження доходів населення (оскільки індексація та реакція роботодавця на зростання цін, як правило, запізнюється).

Як бачимо, існують плюси та мінуси девальвації. Але здебільшого девальвація – це великий виклик для економіки. Падіння гривні провокує зростання цін на імпорт (а майже все найважливіше на українському ринку – це імпорт). Отже, знижується купівельна спроможність населення на електроніку, техніку, технології, послуги та багато іншого (адже заробляємо ми у гривнях).

Заходи для пом'якшення наслідків девальвації

Девальвацію прийнято вважати керованим явищем. Держава – зокрема Національний банк України – має масу інструментів, як мінімізувати негативні наслідки падіння гривні.

Найбільш ефективні з них:

• підвищення облікової ставки НБУ – робить нацвалюту привабливішою для інвесторів, а економіку більш збалансованою, при цьому стимулює загальну інфляцію (зокрема підвищення ставки за кредитами);
• продаж державою валютних резервів - з метою підвищити присутність іноземної валюти в обміннику, знизити купівельний бум на неї і тим самим підтримати національний грошовий знак;
• диверсифікація економіки та залучення іноземних інвестицій – приплив інвалюти збільшується, а залежність держави від окремих економічних стратегій знижується, внаслідок чого підвищується стійкість економіки до непередбачених (кризових) ситуацій.

Безперечно, наших читачів цікавить, як девальвація впливає на кредит. Якщо ви клієнт банку або МФО, то маєте знати, що падіння гривні завжди призводить до інфляції (зростання цін), що у свою чергу відбивається на ставці депозиту (вона зростає), отже, кредит також дорожчає.

Приклад успішного управління девальвацією

У принципі, вся історія української економіки є найяскравішим прикладом того, як успішно протистояти девальвації національної валюти. Ми не повертатимемося в далекі 90-ті, коли купон мінявся на гривню, в побуті був бартер і вирувала гіперінфляція.

Проблеми були і у 2008, і у 2014 роках. Завдяки вираженій діловій хватці українців та розвитку бізнесу на початку 2000-х, а також налагодженню міжнародних торговельних зв'язків та справді розвиненому фінансовому сектору (згадаймо рятівне банківське кредитування 2000-х), за ці роки зросли не лише ціни.

Якщо на початок 2022 року середня заробітна плата в Україні становила 15 тис. грн., то сьогодні цей показник становить 20-25 тис. грн. грн. І це ми беремо реальні значення, а не ефемерні показники Мінфіну з урахуванням надхмарних зарплат держслужбовців.

Як зберегти гроші від девальвації?

Способів уберегти активи від знецінення в умовах девальвації/інфляції не так уже й багато. Більшість пов'язані з переведенням заощаджень у формат, який гарантує збереження еквівалента незалежно від економічних чинників.

Серед таких:

• переведення гривень в інвалюту;
• купівля золота;
• інвестиції у цінні папери.

Щодо кредитування. Що відбувається із кредитом при девальвації гривні? Кредит дорожчає, оскільки зростає депозитна ставка. Але! Перед передбачуваною інфляцією кредит брати завжди вигідно, оскільки ціни зростатимуть і мета покупки через півроку-рік може стати врівень або навіть перевершити вартість кредиту, якщо його оформити зараз.